Дитсадку на Сонячній 35 років!

Дошкільний навчальний заклад №3, що у місті Радехів завжди наповнений  дітьми і  людьми, що присвятили своє життя дітям, гарними ідеями, що іноді здаються нереальними, веселощами, розвагами і нескінченим рухом… Тут чисто і затишно, оригінально і неординарно, бо з дітьми не може бути по- іншому.  Кожен , хто працює в дитячому садочку прагне до вдосконалення : себе, середовища, відносин , професійної майстерності.

Свої ми міркуваннями,досвідом  педагоги дошкільного навчального закладу охоче поділяться  з колегами , з тими , хто виховує діток – дошкільнят, у кого підростають онуки, з тими, хто турбується про свою родину.

Пропонуємо Вашій увазі серію статтей , присвячену 35-річчю дошкільного навчального закладу №3 м.Радехів.  Розпочинаємо з найголовнішого

Наталія Іванова, вихователь – методист ДНЗ №3 м.Радехів

 Бог хоче, щоб діти росли щасливими

         Усі ми усвідомлюємо дитинство, як найважливішу частину свого життя. І коли ми дорослішаємо, то гостріше переживаємо своє дитинство як своєрідний "золотий вік". А з тим  тоді ще більше цінуємо радощі й відкриття, які повною мірою переживає дитина і які вже не здатна пережити доросла людина.

         Діти сприймають навколишній світ серцем і внутрішньо відчувають кожну людину. Їх  невинність, простота і щирість - це скарб, водночас, і добрий грунт для прийняття Божих правд.

          Митрополит Андрей Шептицький наголошував, що найважливішим завданням у вихованні дітей є любити їх, молитися за них і привчати їх до молитви.

         У християнській родині до дитинства завжди ставилися з великою повагою, адже всі ми перед Богом - діти.

         "Пустіть дітей! Не забороняйте їм приходити до мене, бо таких є Царство Небесне" (Мт. 19:14) або "Якщо не будете, як діти, не увійдете до Царства Небесного".

         Дитина ще лежить в колисці, а душа її вже накопичує враження, вловлює звуки, погляди, інтонації голосів і навіть душевний настрій батьків.

         Отже, християнське виховання треба починати із раннього віку.       Душа дитини в дошкільному дитинстві подібна м'якій глині, з якої можна ліпити її майбутню особистість.

         Тому добре поступають ті батьки, які з найранішнього віку прищеплюють своїм дітям спрадавна встановлені релігійні звичаї. Наприклад: коли мати чи батько підносять свою дитину до ікон, коли перед сном її перехристять, або коли пересилюючи втому, тримають на руках протягом богослужіння, або моляться над її ліжечком. В цьому проявляється її християнська турбота про дитину. А дітям притаманна довіра. Дітям за своєю природою ближчі до Бога, вони краще відчувають Його, як ми дорослі. А Бог хоче, щоб всі ми були щасливі, адже ми -  діти Божі. Дуже важливий момент у процесі навчання і виховання - це тісна співпраця з батьками. Властиво, батьки є першими вихователями віри у своїх дітей. Активна співпраця вихователів і батьків відіграє важливу роль у вихованні дітей.

         Працюючи з дошкільнятами, ми вихователі, приділяємо велику увагу християнському вихованню. Впродовж багато років у дошкільному закладі №3 м.Радехів працює  профільна  група  "Дорогою духовності".  Прищеплюємо дітям любов до сім'ї, родини, Бога, рідного краю, шанобливого, толерантного ставлення до старших, уміння поважати народні традиції, рідну мову.

          В зимовий час в садочку звучать легенди та пісні про Св. Миколая, колядки, щедрівки, віншування,  посівалки.

         А весною, в час Великого Посту, роздумуємо про страждання і смерть Ісуса Христа та його чудесне Воскресіння. В цей час розучуємо та водимо гаївки, веснянки.

         Освітню роботу з християнського виховання проводимо на заняття і повсякденному житті, де вводимо дітей у систему християнських цінностей, добра, любові, милосердя; прилучаємо до духовних традицій українського народу; формуємо у дітей основи моральної поведінки; допомагаємо дітям пізнати навколишній світ; відкриваємо радість релігійних свят, залучаємо дітей до участі у святкуваннях; навчаємо морально-етичних правил поведінки.

         Тож, шановні батьки, вихователі! Хай Пресвята  Богородиця, як мати Ісусова "виховниця чудова", опікується усіма тими, хто буде приводити до нього дітей, а також завжди вказує на праведний шлях у виховання віри.

         Нехай ці поради допоможуть батькам, вихователям виховати добрих, міцних у вірі християн, які у майбутньому стануть рушійною силою духовного та культурного розвитку українського народу.

Ірина Вергун

вихователь ДНЗ №3

м.Радехів

Готуємося до дитсадка
Якщо ви плануєте віддати дитину до дитячого садка, то готувати себе і малечу треба заздалегідь.Забудьте фрази : будеш нечемний ,віддам в дитсадок, заведу і не заберу, відвезу і покину… Налаштуйте малюка на позитив, щоб дитина чекала першого візиту. 
Купіть книжечки про садочок з ілюстраціями, розкажіть дитині, що садочок це місце навчання і відпочинку з друзями, однолітками. Пригадайте своє дошкільне дитинство,цікаві і приємні моменти з життя допоможуть відновити світлини. Пошукайте в інтернеті картинки , фото - відео з життя дошкільнят. Дозвольте собі пофантазувати на тему; коли я був маленьким …Фантазувати – не брехати, ото ж, мрійте, дітям це дуже подобається, до того ж розвивається уява, пам’ять, мислення, зв’язне мовлення дитини , та і ваше заодно.
Заздалегідь придбайте рюкзачок до садочку, піжамку, нову чи улюблену іграшку , кілька книжечок з твердими обкладинками з серії « для наймолодших», покладіть у торбинку пачечку печива, чи кукурудзяні палички,соломку, яблучко чи цукерку, що вживає і любить малюк.Можна влаштувати кілька попередніх візитів з дитиною до дитсадочка, познайомитися з вихователями, приміщенням, майданчиками. Наголошуйте, що в дитсадочку дітки залишаються з вихователями і друзями поки мама з татом на роботі . Поспостерігайте разом за іграми інших дітей.
На момент поступлення в дитсадок, трирічні діти повинні вміти проситися в туалет, самостійно їсти, мити руки, обличчя,частково одягатися, користуватися носовичком, повідомляти про свої потреби. До садочку приходять діти з різним рівнем розвитку, то ж вихователі і помічники вихователів допоможуть дитині здобувати навики самообслуговування, але діти у яких такі навики сформовані почуваються впевненіше, легше звикають до нових умов.
У перші дні адаптації залишати дитину потрібно на короткий період часу, до години, поступово час перебування збільшуючи. Працівники повідомлять вам про це. Буває, час адаптації коротким і безболісним, буває навпаки. Багато чого залежить від рівня комунікації дитини, темпераменту, характеру.
Людині притаманно жити в суспільстві, то ж не хвилюйтеся: вкрай рідко трапляються випадки, коли діти не можуть звикнути до колективу, вихователів і відбувається це, зазвичай, через …батьків, які не дослухаються до рекомендацій спеціалістів, вишукуючи « особливості» своєї дитини, занадто опікуються малюком, переживають більше ніж діти і частенько плачуть разом з ними. Запам’ятайте: у колективі дитина навчиться значно більше, ніж сидячи з вами вдома, а ще коли ви ,найчастіше ,перебуваєте з телефоном, або планшетом в руках. 
Коли дитина успішно і радісно відходила тиждень до садочку і раптом зрозуміла, що це надовго і не гра , - починається другий етап адаптації і він значно складніший ніж перші дні знайомства. Буває, сон викликає у дітей панічний страх, навіть, якщо це денний сон. Діти не знають частин доби і особливо сприймають плин часу ( для них день значно довше триває, ніж для нас, дорослих ), тому розуміють це буквально : «доведеться тут бути і вдень і вночі». Про такий режимний момент також поговоріть з дитиною після знайомства з садочком і на перших порах, забирайте малятко додому одразу після денного сну. Врахуйте це, щоб було з ким залишитися дитині вдома у другу половину дня.
Досвідчені педагоги нашого закладу знають , як адаптаційний період зробити лагідним і менш болючим. Через місяць,два ваш малюк з задоволенням відвідуватиме садочок і навіть у суботу проситиметься до діток. Успіхів вам! 
 

Досвідом ділилася Наталія Іванова , вихователь-методист ДНЗ №3 м.Радехів.

Степанія Гладій

Свята мамина мова.

Доки житиме народ, доти житиме мова! А можна і навпаки: доки житиме мова, доти житиме народ! Українська мова – державна мова українців і як прикро, що значна частина населення не розмовляє українською мовою. Виходить, що російська  - побутова мова, для спілкування вдома, а українська – святкова, для особливих випадків… Чому українці не знають рідної мови? Наслідки русифікації, недосконала політика держави, чи недбальство батьків? І те і інше.

Перше ми чуємо слово рідної матусі, бабусі, батька, дідуся. Це слово ласки, життєвої мудрості, надії і як добре, коли це слово звучить мовою народу до якого належиш, до країни в котрій живеш. Бо так і повинно бути .

Якою мовою  буде розмовляти  ваша дитина залежить від батьків. Саме родина повинна створити культ рідного слова, від кореня якого проростає пошана до батьків, рідної землі, до того світу, в якому дитина живе.

Найбільшим надбанням дошкільного віку є оволодіння мовою. Мова – це засіб спілкування, пізнання, мислення, інтелектуальної діяльності, оволодіння суспільно-історичним надбанням людства. Маля, яке в дошкільному віці не вживає хоча б 500 слів , відставатиме від своїх ровесників у навчанні, тому дбати про рідне слово треба змалку і щоденно! Кілька корисних порад для молодих батьків від педагогів і психологів:

• Якнайчастіше спілкуйтеся з малям;
• Щиро і правильно відповідайте  на запитання;
• Шануйте гідність маленького співрозмовника, давайте йому можливість висловити свою думку;
• Не підвищуйте голос у розмові з донькою чи сином;
• Якнайчастіше вживайте « формули ввічливості»: будь-ласка, прошу вибачити, дякую тощо; виявляйте доброзичливість, прихильність;
• Читайте, співайте дитині і разом з нею, учіть скоромовки, чистомовки, прислів`я і приказки, забавлянки і примовки, приповідки і загадки, вірші пісні, казки, поєднуйте слово і гру.
• Не допускайте у вашій оселі лайливих слів, привчайте дитину до мовного етикету за столом, у транспорті, інших громадських місцях, виправляйте свої мовні «огріхи», а також ваших рідних, друзів, колег4
• Пояснюйте дитині значення незрозумілих слів, учіть правильно будувати речення.
• І , обов`язково ведіть словничок, записуйте мовні перлинки вашої дитини. Через роки вони стануть чудовим духовним надбанням вашого роду.

Нехай  вивчення мови ніколи не закінчується. Бо з нею, Мовою, наші молитви ,наші  почуття , тому бути їй чистою, мелодійною, багатою, досконалою . Вона настроює світлі струни душі на натхненну працю, вона єднає нас до звершень.

Марія Демчук

   Любіть дитину

Що означає любити дитину? Любити, означає стати для дитини другом,що розділить радощі і тривоги, труднощі і проблеми. Любити, означає стати партнером у праці, навчанні, грі. З дитиною треба грати і спілкуватися, тоді малюк почуватиметься щасливим.

 Не треба виховувати розмовами, настановами, а власним прикладом. Сучасні батьки надто заклопотані і втомлені, але ж маленькими діти бувають  лише раз, а для праці є усе життя. Виявіть  свою любов у найкращий спосіб : не втрачайте можливості пограти з дітьми.

З найменшими можна пограти гру « Шукай», заховавши « на просторах помешкання чи подвір я»  м яку іграшку, або ж « Відгадай за описом». Можна збудувати найвищу башточку, чи дім для звіряток. Старші дошкільники мають різноманітні інтереси, їм притаманні ігри з сюжетом, де виконується певна роль, або відтворюються картини з життя: « магазин», « кафе», «концерт», «салон краси», « будуємо дім» тощо. Дошкільнят можна зацікавити логічними вправами і завданнями: знайди розбіжності , шлях з лабіринту. Про ігри можна писати без кінця,їх існує безліч, та й дитинство - це велика і захоплива гра. Усі дорослі брали колись у ній участь : від « Жмурок» , «Мами- дочки»  до - « Третій-зайвий», « Аналогії» тощо.

Правильно організований сімейний вечір допоможе зблизити батьків і дітей, розкрити, здібності,можливості, таланти дитини, а ще, -  відбере у телевізора потенційну « жертву» споглядання, інертного сидіння перед екранами гаджетів... Якщо у вас брак фантазії, запитайте свого малюка як би він хотів провести з Вами час, або зверніться до вихователів, вони залюбки розкажуть і покажуть, як з користю організувати дозвілля Вашої дитини. У дошкільному закладі працює консультативний центр для батьків ,діти яких не відвідують садочок з ряду причин. Наші спеціалісти завжди радо нададуть допомогу. Пригадайте ігри з свого дитинства, можливо, Ви зумієте  здивувати і зацікавити  своїх дітей.

Як писав В. Сухомлинський: « Дитинство, це не тільки  підготовка до майбутнього життя, а справжнє, цікаве, самобутнє, неповторне життя…» ,у яке можна повернутися, граючи з власними дітьми. 

Марія Демчук.

«Маленькі пошуки і великі відкриття»

Яка природа!  Кращого нема,

Як річка й поле, лісом оповиті.

І кращого нема нічого в світі,

Коли людина творить це сама…

Людина - це частина природи. Природа-джерело краси, вона викликає в нас почуття радості, щирого захоплення. Чим багатша та красивіша природа, тим кращі люди, які мешкають там.

Світ навколо дитини-це світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Заглиблюючись у цей світ, збираючи його звуки, запахи, барви, спостерігаючи різні явища природи, життя і поведінку тварин, насолоджуючись його гармонією. Проводячи  найелементарніші досліди , дитина вдосконалюється як особистість. А тому, особливе місце в освітньому процесі вихователі відводять пошуково-дослідницькі діяльності, яка допомагає дитині проникнути в суть явищ живого та неживого світу, намагається зрозуміти їх закономірність, доцільність і взаємообумовленість.

У малюків виникає безліч запитань до дорослих, на які ми, вихователі, стараємось не тільки дати правильну відповідь, а спонукаємо до спроб пошуків маленьких дослідників.

Разом із своїми вихователями Фуярчук Є.П., Поцілуйко Г.П., Гладій С.С.,  Демчук М.Є., Кончук Н.М., Вергун І.М., Іванова Н.В., Гарамус М.В., Охота В.Б., Парій О.С., Куць О.В., Коваль Н.В., Ляшок Л.Я., Макух М.Діти вивчали властивості снігу і льоду, повітря і грунту , їхню цінність в житті людини; досліджували масу і величину предметів, властивості речовин, знаходили відповіді через практичні дії на запитання : «Що вміє і може магнітик», «Вода-розчинник. А молоко?», які предмети важчі і легші за воду; вияснили, що таке фрактали, яким буває повітря і де його шукати; практикували: «Очищення піску для акваріумних рибок.

Усі вміння, які діти розвинуть у досліджені довкілля,  будуть переносити в інші навчальні дисципліни і стануть сходинкою до виховання екологічної культури дошкільнят.

Поглянь,  дитино, все довкола

Так щиро посміхається тобі.

І сонце, й небо, ліс і поле -

Ти теж у відповідь їм посміхнись.

Ти привітайся з днем чудовим

Пташками, травами, струмочком голубим,

І знай: усе це є природа,

Її люби, примножуй, бережи.

Єва Фуярчук

Ганна Поцілуйко, вихователі ДНЗ №3 м.Радехів

Дошкільний вік - особливо важливий і відповідальний період в житті дитини, в цьому віці формується особа, і закладаються основи здоров`я. Благополучне дитинство і подальша доля кожної дитини залежить від мудрості вихователя, його терпіння, уваги до її внутрішнього світу. Вихователі докладають всіх зусиль для формування повноцінної особистості дитини, розвитку її індивідуальності, суспільної соціалізації. За гучними термінами - щоденна наполеглива праця усіх тих, хто обрав своїм фахом дошкілля і залишився в ньому, адже виховувати - покликання, мистецтво і оволодіти ним  не всякий  спроможний.

Чи готова дитина до навчання в школі?

Найчастіше батьки хвилюються чи достатньо знань і вмінь  у дитини, щоб розпочати навчання вже за шкільною партою.  Що найперше повинен знати і вміти майбутній школяр:

- адекватно поводитися відповідно до обставин, ситуації;

- складати   розповіді та переказувати  тексти, вести діалог, чітко вимовляти усі звуки мови, дотримуватися мовного етикету;

- знати  імена рідних, місце проживання, назву батьківщини, столиці , обласного центру, інших міст, та географічних  об’єктів ( моря, гори, ріки) та характерні ознаки об'єктів природи (сонце, вода, повітря, ґрунт, пісок, глина) загалом та у Західному регіоні зокрема;

-  володіти  трудовими вміннями та навичками, олівцем, ручкою, ножицями, проявляти  працьови­тість, бережне ставлення до результатів праці;

-  знати   про основні одиниці мовлення (звук, слово, речення);

-   лічити  в межах 10, робити нескладні усні обчислення, розв'язувати  арифметичні задачі;

- встановлювати  закономірності, причинно-наслідкові зв'язки;

- здійснювати  серіацію за величиною, довжиною, масою, об'ємом, орієнтується у просторі та часі;

- мати розвинене абстрактно-логічне мислення (здатність розуміти символи і, формулюючи запитання, самостійно розмірковувати, знаходити причини явищ, робити прості висновки);

- малювати , ліпити, аплікувати , використовуючи нетрадиційні техніки зображення предметів;

 -  виокремлювати суттєві явища навколишнього середовища, порівнювати їх, бачити їх подібність і відмінність;

- спостерігати, обстежувати, аналізувати, виокремлювати го­ловне і другорядне, порівнювати і запам'ятовувати;

         Загалом, можна кількома реченнями створити портрет випускника ДНЗ : дитина шостого року життя напередодні вступу до школи  є фізично  здоровою, соціально адаптованою, комунікабельною, творчою з добре розвиненою мовою, аналітичним мисленням  і  сформованою пізнавальною і інтелектуальною активністю. Володіє навиками самообслуговування , уміє регулювати свої емоції, розв’язувати проблемні ситуації,  проявляти  творчість, фантазію у будь якій діяльності.

             Дуже важливою є психологічна готовність до навчання в  школі, особливо для тих дітей, які не відвідували ДНЗ. Тому, батькам слід провести дитині екскурсію в школу, поспілкуватися з вчителями, поспостерігати разом з дитиною за шкільними буднями, розповісти про власне шкільне життя .

            Батьки дітей, які не відвідували дошкільний навчальний заклад завжди можуть отримати кваліфіковану консультацію спеціалістів ДНЗ щодо підготовки дитини до навчання у школі. Бажаємо всім першокласникам впевненого  старту у шкільне життя.

Іванова Н.В.,вихователь-методист ДНЗ №3 м. Радехів

   Думки з приводу новорічних свят у дитсадку.